Ти пообписував вночі мої стіни, зафарбував мої вікна,
Викрав білизну, повирізував з ковдри щось зовсім схоже на числа –
Зовсім не смішно…
Хотів залякати? Знаєш, в тебе вже вийшло.
Я вже не можу без світла, мені не огидно,
Просто, всюди твій запах, а я боюсь ностальгії

Приспів:
Ти ловиш вітер, ти заздриш зорям,
А я сама цілую дощ.
Нажаль, у тебе вже є два сонця,
А я – малюю на піску…
У тебе крила і ціле море,
А я – сама лежу в снігу.
Чому у тебе два зайвих сонця?
А я малюю на піску…

Тепер точно знаю, чому ненавидиш небо – ти завжди мріяв літати,
Я зшила вітрила з твоїх рожевих краваток, та ти відмовився взяти,
Мені не звикати:
Я вже пережила багато,
Анти-деприсанти знов не хочу ковтати
Тобі два сонця і так забагато…

Приспів:
Ти ловиш вітер, ти заздриш зорям,
А я сама цілую дощ.
Нажаль, у тебе вже є два сонця,
А я – малюю на піску…
У тебе крила і ціле море,
А я – сама лежу в снігу.
Чому у тебе два зайвих сонця?
А я малюю на піску…

Ти знову поряд, а я сумна…
Твої два сонця обпікають вуста…

Приспів:
Ти ловиш вітер, ти заздриш зорям,
А я сама цілую дощ.
Нажаль, у тебе вже є два сонця,
А я – малюю на піску…
У тебе крила і ціле море,
А я – сама лежу в снігу.
Чому у тебе два зайвих сонця?
А я малюю на піску…